Біографічні відомості про Шолом-Алейхема
Дитинство Шолом –Алейхема та його
родина.(Великий єврейський народний письменник народився 18 лютого (2
березня) 1859 року в українському місті Переяславі Полтавської губернії, в
заможній родині торговця та орендатора. Батька письменника в місті поважали.
Він добре знав Біблійну літературу, в родині дотримувалися всіх народних та
релігійних звичаїв. Але попри все Рабинович не був фанатом. Він цікавився
світською культурою і просвітницькою літературою. Голова сім’ї мав м’який характер, любив свою родину, особливо маленького Шлема. Пізніше Шолом-Алейхем присвятив батькові
немало сторінок, написаних з великою любов’ю. Незабаром
після народження Шлема сім’я Рабиновичів переїхала з Переяслава до містечка Воронково, де й пройшло дитинство
письменника. У своїх творах він увіковічив рідне містечко узагальненою назвою
Касрилівка (від поширеного в бідняцькому єврейському середовищі імені Касрил).
Як і всі діти єврейського містечка того часу, Шлем навчався в хедері –
приватній напіврелігійній школі. В автобіографічному романі «З ярмарку» та в
інших творах Шолом-Алейхем неодноразово згадував бідність і безрадісні умови «в цій майже
середньовічній школі». Маленький Шлем виділявся серед інших учнів не тільки блискучою пам’яттю, але й розбитним характером. Його бешкетні витівки найчастіше
зводилися до вдалого зображення тих чи інших пороків дорослих. Побачивши когось
вперше, він негайно помічав у ньому негаразди і починав «майстерно відображати їх». В ранньому
дитинстві Шлем цікавився казковим і фантастичним. Він потоваришував з хлопчиком
Шуликом, який розповідав безліч казок, і кожна наступна була цікавішою за
попередню).
Світ творів Шолом-Алейхема – це картини життя євреїв
України кінця ХІХ ст.
( Як бачимо, історично
склалося так, що доля єврейського народу багато століть була пов’язана з Україною. Незважаючи на дискримінацію євреїв (зокрема ,так звані
«смуги осілості, які обмежували їхнє право жити та навчатись у будь-яких містах
та закладах), роль представників цього народу в економічному та культурному
житті України була величезною. Чимала частина промислового, торговельного та банківського капіталу була зосереджена в
руках підприємців – євреїв. В Україні видавалися книги, журнали та газети
єврейською мовою, існували єврейські театри. У Житомирі було відкрито
єврейський учительський інститут.
З розповідей старших я дізнався про те, що до війни в нашій місцевості також
проживали євреї. Їхнім переважним заняттям була торгівля. Продавали все: і
насіння соняшника, і сухофрукти, і морозиво…Великим святом у євреїв вважалася субота. В цей день вони не
працювали, а на столі в кожній родині обов’язково
красувалася запечена курка. На свята, у вихідні євреї гарно співали, грали на
скрипці, танцювали.
Та під час війни фашисти жорстоко
розправлялися з євреями. З ними поводилися дуже жорстоко, розстрілювали.
Нерідко, ризикуючи власним життям, українці рятували євреїв, надавали їм
притулок.)
Тев’є-молочар (1894 – 1914). Письменник
немарне називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів. А
книга “Тев’є-молочар”, що складається із монологів Тев’є, звернених
до самого Шолом-Алейхема, є, безперечно, найвідомішим твором Шолом-Алейхема.
Тев’є –
напрочуд цільна особистість. Він простодушний і шляхетний, він розуміє людей і
тонко відчуває красу рідної української природи, він завжди поводиться згідно
зі своєю натурою і ніколи не грішить проти совісті. Тев'є звик “у поті чола
свого” добувати собі хліб, і саме труд укріпив його дух, допоміг не схилятися
перед труднощами, кривдами, злигоднями. Його
воістину народний гумор, що часто-густо допомагає вистояти у трагічні моменти
життя, вміщує в собі і перелицьовані цитати зі Священого Писання, і єврейський
побутовий жарт та приказку, і українську сміховинку. Гумор Тев’є – це вираження
народного оптимізму, свідчення життєздатності багатостраждального єврейського
народу.
Тев’є має
сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша
Цейтл, не забажавши пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником
Лейзером-Волфом, наполягає на шлюбові і одружується з бідним кравцем Мотлом,
який згодом помирає від сухоти. Інша дочка Тев’є Годл закохується в
революціонера Перчика і відправляється разом з ним у заслання в Сибір. Хава
порушує заповіти батьків і виходить заміж за неєврея – писаря Федька, приймаючи
християнство. За традиційними іудейськими уявленнями за такою дочкою необхідно
було справляти траур. Але на самоті Тев’є
спадає думка: "А що таке єврей і неєврей? І навіщо Бог створив євреїв і
неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі
роз'єднані, чому мусять ненавидіти один одного?.." Дочка Шпринца, яка
закохалася в багатенького, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася,
вражена його віроломством. Нещасливою є й доля кроткої Бейлки, що виходить
заміж за багатія, якого не кохає, аби забезпечити батькові старість...
Отже, життя не
щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх
злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за “межу
осідлості”. І разом з батьком і Цейтл добровільне вигнання збирається Хава: “де
ми... там і вона буде. Наше вигнання – її вигнання...” Але навіть вигнаний з
свого дому, з торбиною за плечима, Тев'є все ж таки не зломлений. Він
звертається сам до себе "У дорогу, Тев'є..." Він вірить у життя, слухаючи
пісню, яку співали Годл і Перчик перед відправкою на каторгу, і гордо вигукує:
“Дочки Тев'є - ...так, це сила!” Сильний і сам Тев'є. Це сила велетня з народу,
якого ніщо не може зламати.
Серед
найвідоміших виконавців ролі Тев’є
на сцені (у інсценізаціях твору Шолом-Алейхема, у трагікомедії Г.Горіна “Поминальна молитва”) –
видатні актори Соломон Міхоелс, Мар’ян Крушельницький, Михайло Ульянов, Євгеній Леонов, Богдан
Ступка.
Завдання:
Охарактеризуйте
основні етапи творчого шляху Шолом-Алейхема.
У чому полягає
проблематика “Тев’є-молочара”? Охарактеризуйте образ Тев’є.
Як ви гадаєте, чому
саме Тев’є був найулюбленішим
героєм автора?
Пригадайте, хто з
відомих українських, російських,
єврейських акторів виконував роль Тев’є-молочаря на сцені?
Хто з них, на вашу
думку, спромігся найкраще донести до глядачів задум Шолом-Алейхема?
Немає коментарів:
Дописати коментар